Автор: Іван Примаченко, засновник платформи Prometheus.
Нещодавно знов почув відому фразу: «Трієчники наймають відмінників на роботу після завершення навчання». Цього разу від ще зовсім молодої людини - студентки. Цікаво, як цей один з найнебезпечніших міфів виживає і процвітає десятиліттями, успішно переходячи від покоління до покоління, навіть в економіці знань.
Взяти, наприклад, Ейнштейна. Більшість людей розкаже вам, що він був трієчником і взагалі завалив іспит з математики. Все це просто вигадки. В 11 Альберт вже почав читати університетські книжки з фізики, в 13 вирішив, що Кант його улюблений автор, прочитавши «Критику чистого розуму», а до 15 встиг самостійно вивчити диференціальне та інтегральне числення. Шкільний атестат Ейнштейна демонструє найвищі оцінки з математики та фізики і добрі результати з інших предметів, які просто мало його цікавили. Єдине, що Ейнштейн і справді завалив, так це мовну і біологічну секції вступного іспиту в технічний університет Цюриху. Ускладнювало справу те, що іспит проводився французькою, яку в школі Ейнштейну викладали дуже обмежено. Але не зважаючи на це, він продемонстрував настільки блискучі результати з математики і фізики, що екзаменатори допомогли йому вступити в швейцарську школу, щоб підтягнути мову з біологією. Наступного року він без проблем вступив до університету.
Чи ось ще один популярна історія в рамках цього міфу - Біл Гейтс, який два десятиліття тримається на вершині рейтингу найбагатших людей світу, був нібито відрахований за неуспішність після двох років навчання в Гарварді.
І знов неправда. У 8 класі він фактично самостійно навчився програмувати (пам’ятайте, що жодних курсів «програмування для чайників» тоді ще не було) і ще в школі почав писати корисні програми і навіть заробляти на цьому гроші. Гейтс склав випускні шкільні іспити на 1590 з 1600 балів і вступив до Гарварду, де відразу записався на курси програмування для старшокурсників. Наступного року, на заняттях з комбінаторики, йому вдалося винайти алгоритм сортування для вирішення проблеми, яку до нього ніхто в світі не зміг вирішити - це рішення залишалося найбільш ефективним наступні 30 років. Як згадував сам Гейтс: «Один з моїх найяскравіших спогадів про Гарвард стосується січня 1975-го року, коли я зателефонував з гуртожитку Кур'єр-Гауз в компанію, яка почала робити перші в світі комп'ютери. Я запропонував їм купити наше програмне забезпечення. І переживав, що вони зрозуміють, що я усього лише студент з гуртожитку та кинуть слухавку. Натомість вони сказали: «Ми не зовсім готові. Заїдь до нас через місяць!» Це було гарним знаком, бо насправді ми ще не зовсім написали програму. З того моменту я працював удень і вночі над цим додатковим проектом, який ознаменував кінець навчання в коледжі та початок видатного шляху разом з «Майкрософт». Зрозумівши бізнес потенціал створення програмного забезпечення на початку величезної індустрії, Гейтс свідомо припинив навчання в університеті, розуміючи, що навіть якщо його компанія провалиться, він завжди зможе повернутися до Гарварду.
Час жорстко протидіяти казочкам про ледарів, які магічним чином приходять до успіху без жодних зусиль, випереджаючи людей, які постійно працюють над реалізацією своїх мрій. Деякі трієчники випереджають відмінників тому, що замість боротьби за формальні оцінки, фанатично вивчають нові навички і отримують досвід самостійно, поза межами школи чи університету.
Оцінки мало що значать. Але успіх неможливий без величезного напруження і докладених зусиль. Однак, міфи про Ейнштейна-трієчника і поганого студента Гейтса змушують людей вірити, що успіху можна досягнути магічним чином завдяки вродженим прихованим талантам чи везінню. Залишається лише лежати на пічці і чекати настання вашого часу. У реальності ж ваш час наступає лише після того, як ви приділили реалізації мрії роки тяжкої і наполегливої роботи
